Кошулаб Наталія Володимирівна
практичний психолог ХДНЗ №50 "Лелеченька"
Чи справді існуют проблемні діти? На це питання є тільки одна відповідь, - ні! Дитина - лише дзеркало сім'ї, в якому, якщо добре придивитися, видно все.
Шановні батьки!
Пропонований вашій увазі «Кодекс гуманістичного спілкування» містить низку рекомендацій, а радше побажань, яких варто дотримуватися у спілкуванні дорослого з дітьми. Він ґрунтується на визнанні особистості дитини, її самоцінності і неповторності, прийнятті як рівноправного партнера по діяльності. Врахування цих рекомендацій допоможе побудувати спілкування з малюком на гуманній основі, що сприятиме ефективному входженню його у світ людей.
- Знайдіть час для спілкування з дитиною.
- Любіть дитину! Не за щось конкретне, а за те, що вона-особистість, унікальна у своїх проявах.
- Підтримуйте допитливість дітей, їхнє бажання дізнатись щось нове, дозволяйте їм бути корисними, допомагати вам. Уникайте реакцій типу : «Відійди, ти мені заважаєш.», «Займайся своїми справами», «Обійдуся без твоєї допомоги», «Виростеш - дізнаєшся» та ін.
- Умійте розмовляти з дитиною – слухати, не перебиваючи, дивитися в очі, намагатися зрозуміти її проблеми.
- Уникайте частого вживання заперечень у своєму мовленні. Не варто говорити: «Це не автобус, а тролейбус» чи « Ні, вона не стара», краще сказати: «Це тролейбус» або просто «Вона нова».
- Хваліть дитину. Оцінюйте не саму дитину, а її вчинки. Доцільно будувати свої коментарі таким чином, щоб малюки самі робили висновки про себе та свої здібності. Несхвалення слід виражати так, щоб це було уроком для дитини і не мало шкідливих наслідків для жодної із сторін. Погрози та покарання часто тільки підштовхують дитину до непокори та спротиву («робити на зло»).
- Не ставте умови (якщо, то).
- Не обіцяйте дітям того, що не зможете виконати і не вимагайте таких обіцянок від них, бо відносини варто будувати на довірі. Невиконання обіцяного ставить під сумнів авторитет дорослого.
- Чітко формулюйте заборони. Забороняти слід так, щоб дитина чітко знала, що саме не можна і що можна зробити замість цього. Краще щоб заборона була повною, а не частковою.
- Створюйте ситуації емоційної розрядки( танці під веселу музику, релаксація, гра на музичних інструментах, наприклад, на барабані)
- Серйозно ставтеся до дитячих проблем і переживань. Пам’ятайте: дитина переживає свої проблеми глибоко і сильно, так само як ви свої «дорослі».
- Уникайте критики на адресу дитини, особливо в присутності інших дітей і дорослих. Зауваження варто робити лише віч-на-віч, у формі доброзичливої поради, підкреслюючи, що те, що сталося можна виправити.
